Подорож до Кам`янця

Кам’янець-Подільський відомий на всю Україну передусім своєю фортецею. Але скажу відразу, що особисто мене в Кам’янці більш вразили інші пам’ятки, яких там насправді дуже багато. І в той же час думаю, що якщо б не було там фортеці, то й все інше не здавалося б таким привабливим.
Приїхали ми до Кам’янця зранку поїздом «Київ-Кам’янець-Подільський» і відразу ж, не марнуючи часу, поїхали до центра міста.

Поїхали ми за річку, у Старе місто . Через річку Смотрич, в старовинну частину міста, веде дуже красивий височенний міст. Дивитися вниз з нього доволі таки моторошно. Це знаменитий каньйон Смотрича.. Таке враження, що він прорублений в земній товщі руками .

У Старому місті велика кількість старовинних красивих будинків. І не тільки житлових, а й адміністративних. Наприклад, ратуша (XIV-XIX ст.) Дуже красива будівля. Напевне найкрасивіша ратуша після бучацької. В ратуші міститься музей.
Ще одна красива споруда Кам’янця – кафедральний собор Петра і Павла (XVІ- XVІІІ ст.) Краса його починається з дуже красивих воріт – проходиш через них на двір і складається враження, що в іншому вимірі опиняєшся.
У дворі костьолу стоять статуї, взагалі, дуже затишно в ньому. Поруч з костелом – мусульманська башта-мінарет з встановленою на ній християнської Дівою Марією.
Костьол сам дуже простий, елегантний, без циганщини. Але ж величний.
Одна з найдавніших культових споруд міста – церква Петра і Павла (1580р.) на вулиці Татарській. Але має багату історію.
Також з культових споруд відзначу дуже витончений Трінітарський костьол (1750-1765 рр.) неподалік від фортеці. Біля нього продають сувеніри.
Крім фортеці в Кам’янці є багато інших фортифікаційних споруд. Розташовані вони доволі-таки компактно, тобто уздовж берегів Смотрича, тому знайти їх неважко. Взагалі мені сподобалося ходити берегом Смотрича. Річка каламутна, але все одно нам сподобалася: здається, що в ній вода вища за береги.
Нарешті – фортеця!Фортеця схожа на декорацію до фільмів. Можна полазити по сходах, залізти у башти і в підвал зі страшним колодязем.

http://ukrmandry.com.ua/index.php?id=198

Подорож до Львова

Львів - тема невичерпних вражень: духовних, естетичних, культурних, розважальних, кулінарних тощо.

Вузенькі вулички та площі старого міста привели мене на площу Ринок -унікальну в Україні площу з колоритною історією та перлинами ренесансної архітектури. Колоритні міщанські камяниці, горда Ратуша в центрі площі, чисельні леви, що оздоблюють фасади будинків, фонтани та кавярні просто неба свтворюють неповторний антураж давніх часів.

На вул.Вірменській я відчула атмосферу львівської старовини, випила доброї кави, побачила надзвичайно колоритний "будинок пір року" та дізналась захоплюючі факти з історії львівських вірмен. На вул.Підвальній - оглянула рештки міських фортифікацій та відвідати книжковий ринок. Не оминула я й проспекту Свободи - головну променаду міста Лева - улюблене місце зустрічей старих друзів та нових знайомих. Відвідала й Латинський квартал - фешенебельні будинки австрійської епохи, палаци аристократії, репрезентативні споруди галицької столиці. Особливим шармом оповиті також вулички княжого Львова - терени, що криють багато цікавинок та буквально дихають атмосферою львівської старовини.

Львів - місто чудових храмів - різних часів, стилів та деномінацій. Вершиною львівського бароко по праву називають Святоюрський собор, що розташований на південно-західному узгір'ї і служить домінантою в паноромі міста.

І, звичайно, будучи у Львові, я не змогла не відвідати хоча б однієї із знаменитих львівських кав'ярень, де вмостившись за столиком, я відчула палітру смаків Львова. Львівські кнайпи надзвичайно різноманітні за своїми інтер'єрами, кухнею та місцевим колоритом. Деякі з них настільки своєрідні, що можуть розглядатись, як кулінарно-культурний феномен - характерну особливість Львова.

http://www.tours.lviv.ua/?id=40

Подорож до Києва

Київ - столиця нашої Батьківщини, дуже великий і найдавніше місто на берегах Дніпра. З «Повісті временних літ» мені відома легенда про заснування Києва трьома братами Києм, Щеком і Хоривом та їх сестрою Либіддю на горі над Дніпром, яка тепер називається Старокиївської. Старший з братів, Кий, став князем племені полян і, за словами літописця Нестора, першим почав княжити в Києві, приблизно у другій половині V століття. Завоювавши Київ у 882 році, віщий Олег, як розповідає «Повість минулих літ», сказав: «Нехай це місто буде матір'ю городам руським».

У перший же день перебування в Києві я переконалася в тому, що це місто з розвиненою промисловістю, сучасними житловими кварталами, дивовижними історичними пам'ятниками. Багато що залишилося в ньому від того легендарного міста, який вражав численних іноземних гостей своєю міццю і пишністю. Можна годинами блукати його вулицями, площами і захоплюватися.Я відвідала площу Незалежності, Києво-Печерську лавру, ботанічний сад, гідропарк, ВДНГ . Я милувалася Софійським собором, закладеним ще Ярославом Мудрим,

гуляла по Маріїнському парку, де знаходиться резиденція Президента України - Маріїнський палац, а поряд стоїть будівля Верховної Ради.

Але найбільше мені сподобалося на Хрещатику. На прогулянку з цієї знаменитої вулиці ми поїхали в неділю, у цей день було особливо багатолюдно.

Хрещатик - невелика, але широка вулиця з красивими магазинами і затишними кафе, в одному з яких ми пообідали. Поруч з Хрещатиком знаходиться не менш відома площа Незалежності. Нещодавно там закінчилася реконструкція, і тепер це місце - саме відвідуване і туристами, і киянами, особливо у святкові та вихідні дні. На площі розташована стела Незалежності, статуя архангела Михаїла - покровителя міста, а під нею вказані відстані між Києвом і всіма обласними центрами України. Особлива чарівність площі надають фонтани і безліч гарних квітів.

Розповідати про Київ можна дуже довго. Я мрію про те, як знову поїду в це чудове місто, адже мені ще стільки належить дізнатися про нього!

http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83_-_%D0%9F%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B0_%D0%B2_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2.doc.